Іран на порозі гіперінфляції: куди це веде?

Ісламська Республіка Іран звалюється в гіперінфляцію. Тільки за останні два тижні її національна валюта, ріал, подешевшала вдвічі до всіх основних світових валют (долара, євро, юаня, ієні), а всього з початку року втратила до чотирьох пятих своєї вартості.

Валютний курс формально звільнений від контролю держави, хоч фактично на цей момент і відбулося повернення до практикувалася до 2001 року системі подвійного курсу: держава розраховується з партнерами по своєму тарифом, близько 12 тисяч ріалів за американський долар, невеликий бізнес і міняйли торгують за своїм , вуличному - майже 40 тисяч ріалів за ту ж американську одиницю.

Це історичний мінімум, та й темп обвалу так високий, що навіть сайти іранських обмінних пунктів в якийсь момент просто перестали вивішувати цінник на ріали: все-одно курс змінюється занадто швидко, а розкид від місця до місця занадто великий. Строго кажучи, те, що відбувається ще не можна назвати гіперінфляцією (стандартне визначення якої, крім 50% падіння за місяць, вимагає додаткових умов), але самим іранцям від цього навряд чи легше: судячи за повідомленнями західних ЗМІ, настрої на вулицях Тегерана близькі до панічних.

Як і завжди в подібних ситуаціях, однозначного пояснення того, що відбувається немає. Роки через історики, звичайно, розкладуть усе по поличках, але зараз ні в самому Ірані, ні за його межами ніхто не має повного уявлення про події і тим більше не розуміє всіх причин. Домінуюча позиція, Колективна як керівництвом країни так і аутсайдерами-коментаторами, зводиться до негативного впливу на іранську економіку введених міжнародним співтовариством санкцій.

У січні, після того, як Сполучені Штати пообіцяли розривати відносини з кожним, хто веде справи з Центральним банком Ірану, стався перший значний обвал ріала (за кілька днів він подешевшав наполовину). Влітку припинив закупівлі іранської нафти Євросоюз. А в цілому майже весь цивілізований світ, від Австралії і Японії до США і Канади (в тому числі за допомогою ООН), за звичайним винятком Китаю, Індії та Росії, до справжнього моменту так чи інакше обмежив ділові зносини з Іраном: так дошкулив всім Махмуд Ахмадінежад своєї атомної програмою!

Втім зводити все до санкцій - значить надмірно спрощувати. Іранське керівництво, наприклад, покладає частину провини за події на спекулянтів. Які, нібито, скупили всю іноземну валюту в країні і провокують тим самим подальше падіння ріала. Дійшло до того, що президент і духовні лідери почали волати до патріотичних почуттів співгромадян з екранів телевізорів - закликаючи заспокоїтися і не допомагати спекулянтам, змінюючи ріали на золото, долари та євро. Уряд зі свого боку намагається стримати падіння, пускаючи на продаж частину валютної виручки від експорту нафти.

Проте тут вступає в гру наступний фактор. Через санкції приплив нафтодоларів у країну значно ослаб. Експорт нафти скорочений вдвічі порівняно з обсягами минулих років, західні банки під тиском США відмовляються переправляти іранські грошові потоки - і, відповідно, насичувати попит на іноземну валюту всередині країни Іран може тільки за рахунок власних резервів, обсяг яких точно невідомий. Що, укупі з перспективою ірано-ізраїльської війни, діє на нерви обивателям й бізнесу, підштовхуючи їх до подальшого перекладу накопичень в ріалах в більш стабільні інструменти.

Зневірившись загальмувати падіння, керівництво країни пішло на крайні заходи. Насамперед фактично зроблений повернення до подвійного валютного курсу. Компанії-імпортери і деякі категорії громадян, що виїжджають за кордон, можуть придбати долари США за офіційним курсом, більш вигідному, ніж вільний вуличний, формований приватними обмінними пунктами на підставі попиту і пропозиції.

А щоб спекулянти не надто вигинали курс, почалися арешти: тільки за останні дні арештовано понад три десятки великих підприємців, підозрюваних у валютних спекуляціях і роздуванні паніки, на замітку взяті ще двадцять (імена ні тих ні інших не називають), діяльність вуличних міняв фактично прирівняна до торгівлі наркотиками.

При всьому трагізмі ситуації, що відбувається в Ірані - чудова жива ілюстрація того, що є і як працює інфляція. Адже гроші - не що інше, як кров, що тече по венах національної економіки. В ідеальному випадку, якщо б країна була повністю ізольована від зовнішнього світу, не мало б ніякого значення, як дорого чи дешево оцінюють ріал в закордонних фантиках: головне, щоб циркуляція тривала, підтримуючи роботу фінансового організму. Громадяни і бізнес нічого б навіть не помітили.

Проте Іран живе не в стерильній лабораторії, а в реальному світі, і залежить від зовнішніх партнерів. Він фінансує свої витрати в тому числі за рахунок експорту нафти, імпортує - природно, за іноземну валюту - продукти харчування, промислове обладнання та сировина. Все це злетіло в ціні, спровокувавши зростання цін і на внутрішньому ринку.

А для роздрібної торгівлі найбільш болючим ударом виявився навіть не обмінний курс, а його різкі коливання. Роздріб в Ірані традиційно обертається навколо базару, замішана на кредитах і взаємній довірі, через що дрібні торговці просто не розуміють, яку ціну виставити на мясо, тканини, хліб, щоб не прогоріти в умовах диких стрибків курсу. Звідси - стихійні маніфестації на вулицях Тегерана, розгоном яких зайнялася поліція.

Протести тут самі по собі означають дуже багато. Іран - не демократичний Захід і не напіванархічні Єгипет, він ближче швидше до диктатур на кшталт Китаю та Північної Кореї: Ахмадінежад, який отримав свій останній президентський термін сумнівними методами, за кілька років зумів фактично задушити опозицію. І якщо люди виходять на вулиці навіть після цього, можна не сумніватися, що ситуація дійсно критична.

Щодо подальшого розвитку подій думки розходяться. З одного боку, ООН навряд чи зможе посилити введені санкції: цьому завадять Росія і Китай. C іншого, ніщо не завадить Євросоюзу та Сполученим Штатам посилити тиск на Іран у приватному порядку (в тому числі заборонивши імпорт іранського газу). Цього вистачить щоб як мінімум зберегти темпи падіння ріала.

Іран тим часом напевно введе повну заборону на операції з іноземною валютою всередині країни, але проблеми це звичайно ж не вирішить - бо першопричина залишається незмінною: про поступки з атомної програми команда Ахмадінежада не заїкається. Тому аналітики не виключають фінансовий колапс і подальшу насильницьку зміну режиму. Судячи з того, що ріал продовжує валитися, власну маленьку майбутнє турбує іранців більше одного на всіх національного блага у вигляді атомної бомби.

P.S. Мы рады, если информация на нашем сайте оказалась для вас полезной. Будьте добры, поддержите наш проект, нажав на кнопки социальных сетей.

22 февраля 2015 /
Похожие новости

Поставки іранської нафти впали до рівня 1988

Через міжнародних санкцій продовжують неухильно знижуватися продажу іранської нафти: обсяг поставок звалився до рівня 24-річної давності, ще більш погіршуючи економічну ситуацію в Ісламській

Арештовано підозрюваних у падінні іранського ріала

В Ірані заарештовано 16 осіб, обвинувачені в різкому падінні курсу іранського ріала, повідомляє в пятницю американський телеканал CNN з посиланням на міністерство юстиції Ірану. Затримані ...

Тегеран пішов в обхід: нафта наперекір санкцій ЄС і США

Іранський приватний сектор поставив першу партію нафти для іноземних покупців в обхід санкцій ЄС і США. Таким чином Тегеран намагається звести нанівець вплив нафтового ембарго на економіку країни.

Іран придбав 50 000 тонн німецької пшениці

Іран придбав 50 000 тонн пшениці з Німеччини, повідомили представники Agritel. Поставка закупленого зерна повинна бути здійснена в залишилися два місяці 2012 року, відзначає ІА Казах-Зерно. На Іран

Казахстану доведеться поборотися за іранський ринок зерна

Ситуація навколо експорту казахстанського зерна в Іран залишається заплутаною через посилення економічних санкцій з боку США та Європи. Багато в чому проблема наростає через обмеження на переказ
Комментарии

НАПИСАТЬ КОММЕНТАРИЙ

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.